это бесспорно

gener. dat is buiten kwestie

1) avv. indiscutibilmente

2) inciso certamente, senza dubbio

3) pred. nomin.:

gener. das ist mit Abstand der beste Wein

1. argument; 2. bet; 3. dispute; 4. debate; 5. quarrel; 6. controversy

Русское существительное спор многоситуативно и характеризует обстоятельства разного характера — от спокойной полемики до ссоры. Английские эквиваленты более конкретизированы и обозначают разный характер спора различными словами.

1. argument — спор, полемика, размолвка (обсуждение конкретного вопроса, в котором стороны придерживаются противоположных точек зрения и приводят доводы за и против): а heated argument — горячий спор; to start an argument — начать спор/ завести спор We don't see each other very often and when we do, we have arguments. — Мы редко видимся, а когда встречаемся вечно спорим. I'm sorry I am late — 1 got involved in an argument about fares with (he ticket collector. — Простите, что я опоздал, у меня вышел спор с контролером из-за платы за проезд. The teacher refused to be drawn into the argument between the players. — Преподаватель отказался вмешиваться в спор между игроками./Преподаватель отказался вмешиваться в ссору между игроками. A heated argument developed between them over who should get the custody of the children. — Между ними начался ожесточенный спор из-за того, кто должен быть опекуном детей. It is beyond argument. — Это бесспорно, и спорить нечего./Тут и спорить нечего. Существительное argument образно ассоциируется с борьбой двух противостоящих партнеров, пытающихся в словесной борьбе доказать свою правоту и отстоять свою позицию; образ такой борьбы (при сохранении значения приводить доводы и доказательства), в более явной форме проявляется в ряде словосочетаний: They have again crossed swords over this problem. — Они вновь скрестили шпаги по поводу этого вопроса. John was always the first to lead her defense. —Джон всегда был первым. кто вставал на ее защиту. We did battle over who to appoint to this post. — Мы немало повоевали ПО вопросу о том, кого назначить на этот пост. We had a big fight over this decision last night. — Вчера вечером у нас был настоящий бой из-за этого решения. Не realized that he had to change his line of attack if he wanted to be successful. — Он понял, что, если хочет добиться успеха, ему надо сменить свою тактику наступления. She tried to defend herself against his attacks. — Она пыталась защищаться от его нападок. She shot down all his arguments. — Она разбила все его доводы. It was an indefensible point of view. — Эту точку зрения защищать было нельзя./Защита этой точки зрения была обречена на провал. There was a lot of conflict over what to do next. — По поводу дальнейших действий разгорелся настоящий конфликт. They clashed over who should go. — Они сцепились по поводу того, кому из них ехать. It was a real battle of wits. — Это было настоящее состязание в остроумии.

2. bet — спор, пари: even bet — пари с равными шансами; a bet for/to a good — предмет, по поводу которого заключают пари; to make (to lay) a bet — заключать (держать) пари; to lose (to win) a bet — проиграть (выиграть) пари This team is a good bet. — Эта команда безусловно выиграет.

3. dispute — серьезный спор, несогласие, конфликт, спор, спорный вопрос, диспут, дискуссия, дебаты, полемика, пререкания, ссора, тяжба: a heated dispute — горячая дискуссия/оживленная дискуссия; a bitter dispute — острая дискуссия/резкая дискуссия; border (international, legal) dispute — пограничный (международный, правовой) спор; labour dispute — трудовой конфликт/трудовой спор; matter in dispute — предмет спора; beyond/out of dispute — вне всяких сомнений/бесспорно; to settle a dispute — разрешить спор; to be in/under dispute — находиться в процессе спора A prolonged labourdispute disrupted rail service. — Затянувшийся трудовой конфликт нарушил работу железнодорожного транспорта. It is beyond dispute. — Это бесспорно. It is beyond dispute that advances in medicine have enabled people to live longer. — Это бесспорный факт, что успехи медицины продлили человеку жизнь./Это бесспорный факт, что достижения медицины продлили человеку жизнь. The three hour setting resolved no point of the disputes between them. — Трехчасовая встреча не разрешила ни одного из вопросов, по которым они расходятся.

4. debate — спор, обсуждение, дебаты ( обсуждение спорного вопроса): As yet, there has been little public debate on this issue. — До сих пор, в обществе эта проблема почти не обсуждалась. There are lively debates on the relevance of this theory today. — Идут оживленные споры о том, имеет ли эта теория значение сегодня. Whether that would have made any difference is open to debate. — Вопрос отом, будет ли это иметь какое-либо значение, подлежит обсуждению. The whole question of compensation is still under debate. — Вопрос о компенсациях все еще находится в процессе обсуждения.

5. quarrel — спор, ссора, размолвка, раздор: a quarrel with smb — спор с кем-либо/ссора с кем-либо: a quarrel about/ over smth. — ссора из-за чего-либо/спор из-за чего-либо; to be at quarrel — ссориться/быть в ссоре; to have a quarrel — спорить/ссориться; to avoid a quarrel — избегать ссоры/избегать споров; to make up a quarrel — уладить спор/помириться; to pick/to seek a quarrel with smb — искать повод для ссоры с кем-либо/затевать спор с кем-либо/затевать ссору с кем-либо I have no quarrel with his opinion. — Я не оспариваю его точку зрения./ Я не спорю с его точкой зрения. I have no quarrel with him. — Мне с ним не о чем спорить./Я на него не в обиде.

6. controversy — спор, дискуссия, полемика, нисхождение во мнениях, ссора (выражение несогласия по вопросам морали, общественной политики; по проблемам, затрагивающим очень многих людей): legal controversy— правовой спор; border controversy — пограничный спор; controversy between the company and the union — конфликт между компанией и профсоюзом The elections ended in controversy, with allegation of widespread votes going. — Выборы окончились спорами о том, что голосование было во многих местах фальсифицировано. The decision to allow more cars on the ferry was sure to spark controversy. — Разрешение допускать большее количество машин на паром обязательно вызоветспоры и несогласия./Разрешение допускать большее количество машин на паром обязательно вызоветспоры и разногласия.

- Да

- Нет

- Это правда. Правда

- Это неправда. Неправда

- Вы правы

- Вы поступаете правильно

- Вы поступаете неправильно

- Вы неправы

- Это правильно. Правильно. Верно

- Это бесспорно. Бесспорно

- Это вероятно. Вероятно

- Безусловно. Определенно

- Возможно

- Отлично

- Совершенно верно

- Очень хорошо

- Само собой разумеется

- Решено! (Договорились!)

- Согласен

- Естественно. Без сомнения

- Я не сомневаюсь в этом

- Я абсолютно в этом не сомневаюсь

- Объясните это подробнее

- Выскажитесь точнее

- Мне кажется, что вы ошибаетесь

- По-моему, это неважно

- Я уже говорил об этом

- Я уже позабыл об этом

- Ясно

- Мне это очень важно

- Понимаете?

- Надеюсь, что вы меня понимаете

- Это меня не удивляет. (Я этому не удивляюсь)

- Это блестяще

- Это отлично. (Отлично)

- Это хорошая идея. (Хорошая идея)

- Это неплохая идея. (Неплохая идея)

- Это самое существенное. (В этом суть)

- Это необходимо

- Это не самое лучшее

- Это трудно сказать

- Это меня устраивает

- Я согласен (согласна)

- У меня нет возражений

- Несомненно

- Я пойду на все

- Я не согласен

- Ни за что на свете!

- Ни в коем случае! (Ни за какие деньги!)

- Куда там! (Где там!)

- Мне и в голову не придет

- Это нельзя!

- Мне очень жаль, что я не могу вам помочь

- Меня это не интересует

- Не беспокойся

- Мне досадно, но я не могу прийти

- Это не годится

(to do sth.) very quickly, without delay, at once

in no time (flat)

• В ДВА СЧЕТА coll

[PrepP; Invar; adv; usu. used with pfv verbs; fixed WO]

=====

⇒ (to do sth.) very quickly, without delay, at once:

- in no time (flat);

- in no time at all;

- in a jiffy (a wink, a flash);

- one-two-three;

- in two shakes of a Iambus tail.

     ♦...В первых числах августа смотритель получил приказ откомандировать [Мишку] Кошевого в распоряжение станичного правления. Мишка собрался в два счёта, сдал казённую экипировку, в тот же день навечер выехал домой (Шолохов 4)....In the early days of August the overseer received orders to put [Mishka] Koshevoi at the disposal of the stanitsa authorities. Mishka was ready in no time, handed in the equipment that had been issued to him, and by evening on the same day was on his way home (4a).

     ♦ Ведь от такой работы ежедневной свихнёшься в два счёта (Трифонов 6). Doing that kind of work every day you'd go batty in no time flat (6a).

     ♦ Давайте совместными усилиями, как когда-то бывало, подналяжем и попробуем ещё разок крутануть колесо истории. Вы только верните нам Лёню Тихомирова, царя, волю, как ее? - энергию эту самую дайте, и мы вам снова в два счёта построим коммунизм... (Терц 6). Why don't we pool our efforts once again, and have a really good try and give the wheel of history one more turn? All you have to do is give us back our Lenny Makepeace, our Tsar, our will, our - energy - or whatever you call it - and we'll build you communism once again in no time at all... (6a).

     ♦ "Ты где пропадаешь? - грозно окликнул он Сейдахмата. - Гость тут дрова рубит, - кивнул он на шофёра, коловшего поленья, - а ты песни поёшь". - "Ну, это мы в два счёта", - успокоил его Сейдахмат, направляясь к шофёру (Айтматов 1). "Where've you been?" he called menacingly to Seidakhmat. "Our guest over here is splitting firewood" - he nodded towards the driver, who was working away at some logs - "and you're singing songs." "Ah, we'll take care of that in a jiffy," Seidakhmat mollified him and headed towards the driver (1b).

     ♦ [Железнодорожник] едет довольный, говорил - вызвали к министру; наверно, рассчитывает на повышение. А вот произойдёт крушение, в два счёта снимут, это бесспорно (Эренбург 3). [The railway engineer] sits there [in the train] smirking, says he's summoned by his Ministry, must be counting on promotion. And suppose there is a railway accident - one-two-three and out you go, no nonsense about that (3a).

• ЧУЖАЯ ДУША - ПОТЕМКИ

[saying]

=====

⇒ you cannot find out or know what is in another person's soul, what he thinks, what kind of person he is (said when it is difficult to understand a person's true nature, his mood, behavior, intentions):

- ≈ another person's soul (the human heart) is a mystery;

- one person's soul is (always) a mystery to another;

- you can never see into another heart.

     ♦ [Кабанов:] Да какие ж, маменька, у неб грехи такие могут быть особенные! Все такие же, как и у всех у нас.... [Кабанова:] А ты почём знаешь? Чужая душа потемки (Островский 6). [Kabanov:] But, Mama, what kind of special sins can she have? Just the same as all the rest of us.... [Kabanova:] And how do you know? The human heart is a mystery (6a).

     ♦ Нехорошо всё вышло, очень нехорошо! А я думал, что Лена меня любит. Когда новый год встречали, сказал Брайнину: "Выпьем за Лену, замечательная жена..." Чужая душа - потёмки, это бесспорно (Эренбург 3). "It's bad, it's very bad the way it has worked out. And I thought Lena loved me. Last New Year, I said to Brainin: 'Let's drink to Lena, she's a wonderful wife.' You can never see into another heart, no doubt about it" (3a).

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який